Парафія у Куманівцях повстала у 1796 році, завдяки коштам Фабіана Кумановського та зусиллям греко-католицького священника о. Бараневича, який не перейшов у православ'я, а прийняв латинський обряд та став першим місцевим настоятелем. 1797 року на кладовищі було споруджено дерев'яну каплицю. А вже 1802 року теж коштом вже згаданого власника поселення поруч із каплицею розпочали будівництво мурованого костелу св. Йони, яке завдяки зусиллям настоятеля о. Михайловського повністю завершили 5 листопада 1861 року. Святиня мала дві вежі, головний та два бічні вівтарі, на бокових стінах було по чотири вікна. Недалеко від неї знаходився парафіяльний будинок. У 80-90-х роках ХІХ століття парафія нараховувала близько трьох з половиною тисяч вірян у майже двох десятках навколишніх населених пунктах та мала філіальні святині у Скаржинцях та Терешполі (Держанівці). 1900 року, ймовірно, за настоятеля о. Леона Залеського, Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський консекрував належно оснащений костел. 1918 року понад шість тисяч вірних перебували під опікою адміністратора о. Віктора Орачевського. На початку 30-х років, за розповідями очевидців, комсомольські активісти вбили біля костелу останнього настоятеля, а порубане ними тіло священника викинули у поле на поїдання собакам та воронам. 1934 року храм закрили, перетворивши його спочатку на сільський клуб. Парафіяльний будинок використовувався в якості школи, потім - як медпункт, а пізніше він став приміщенням сільської ради. У 1938 році колишій костел повністю зруйнували, отримані будматеріалів пішли на спорудження господарських будівель. На його місці вірні поставили хрест і там молились, проте невдовзі тодішній сільський голова наказав хрест спиляти. А в 1954 році там збудували сільський будинок культури. У другій половині 2000-х - першій половині 2010-х років недалеко від місця колишнього костелу віряни облаштували капличку під титулом св. Роха у придбаній ними покинутій будівлі магазину.