У 1612-1660 роках в Білогірʼї (Ляхівці) було споруджено сучасний муровані костел та монастир оо. домініканців коштом Павла Кшиштофа Сенюти, котрий спочатку сповідував православ'я, потім кальвінізм, а потім - католицизм (тоді і запросив домініканців). В 1616 р. коли він прийняв аріанство, Ляхівці навіть називали аріанською столицею Волині. 21 липня 1789 року перебудований храм консекрував єп.-помічник Луцької Дієцезії Хризостом Качковський під титулами: Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці і свв. Петра і Павла. У 1859 році, з приводу на утиски царською владою, домініканці передали святиню дієцезіальному духовенству. В 1868 р. таж царська влада закрила костел, а через рік в ньому було облаштовано церкву. У 1935-1991 роках радянська влада закрила святиню, там була вʼязниця, а потім будинок культури і бібліотека. На прохання вірних храм почали повертати по частинах. Від 25 березня 1993 року парафією опікуються отці паллотини, котрі і займаються ремонтом поверненого у жахливому стані храму, а також монастиря, який повністю віддали 2003 року. В частині монастиря облаштовано дитячий будинок, у якому вихованням дітей займаються черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.